1. Словник української мови в 11 томах

дрімливість

ДРІМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до дрімли́вий.

Сам лектор, правду сказати, не дрімає, а на доярок колискову дрімливість наганяє (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 48);

Заграва освітлювала верхів’я дерев, корпуси келій, тихі в нічній дрімливості сади (Шиян, Гроза.., 1956, 521).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрімливість — дрімли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрімливість — -вості, ж. Абстр. ім. до дрімливий. Великий тлумачний словник сучасної мови