1. Словник української мови в 11 томах

дубильня

ДУБИ́ЛЬНЯ, і, ж. Приміщення, в якому дублять шкіри.

— У нас усе своє: друкарня, і млин, і дубильня, і олійня, і навіть невеличка ковбасна фабрика (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 802).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубильня — дуби́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дубильня — -і, ж. Приміщення, в якому дублять шкури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дубильня — Чинбарня Словник чужослів Павло Штепа
  4. дубильня — ЧИНБА́РНЯ, ДУБИ́ЛЬНЯ, ГАРБА́РНЯ заст.; КУШНІ́РНЯ. Ковалі в кузнях зугарні, Чинбарі в своїй чинбарні, Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один (Л. Первомайський); — У нас усе своє: і друкарня, і млин, і дубильня, і олійня (М. Словник синонімів української мови