1. Словник української мови в 11 томах

дуговий

ДУГОВИ́Й, а́, е́.

1. Який має вигляд, форму дуги (у 1 знач.).

Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в’яззю випинаються дугові фронтончики (Стельмах, Хліб.., 1959, 83).

2. спец. Заснований на застосуванні електричної дуги.

З розгортанням індустріалізації країни нечувано швидкими темпами почала розвиватися радянська зварювальна техніка, особливо дугове електрозварювання (Розв. науки в УРСР.., 1957, 471);

Лампи з електричною дугою дістали назву дугових (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуговий — дугови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуговий — -а, -е. 1》 Який має вигляд, форму дуги (у 1 знач.). 2》 спец. Заснований на застосуванні електричної дуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуговий — ДУГА́СТИЙ (схожий на дугу, вигнутий), ДУГОПОДІ́БНИЙ, ДУГОВИ́Й, ДУГУВА́ТИЙ рідше, ДУ́ЖНИЙ рідше, ОБОДИ́СТИЙ розм., ЛУЧКО́ВИЙ архт. Ванда повела темними дугастими бровами (Д. Бедзик); Відходили (від стін юрти) дугоподібні міцні жердини (З. Словник синонімів української мови