1. Словник української мови в 11 томах

дудлити

ДУ́ДЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., вульг. Пити що-небудь з жадібністю та у великій кількості.

Вся компанія кинулась дудлити пиво й розвеселилась (Н.-Лев., III, 1956, 233);

Вже чого-чого, а молока по самі очі вистачає [Марті]. І сама п’є, а відра прямо дудлить, і додому несе (Ряб., Жайворонки, 1957, 42);

Тварина з охотою бреде в воду, стає, дудлить воду й обмахується від мух мокрим хвостом… (Вишня, І, 1956, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дудлити — ду́длити дієслово недоконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. дудлити — Пити, смоктати, жлуктати. Словник синонімів Караванського
  3. дудлити — -лю, -лиш, недок., перех., вульг. Пити що-небудь з жадібністю та у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дудлити — ду́длити 1. багато пити (м, ср) 2. пити (алкоголь)(м, ср, ст)|| = друлити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дудлити — Лю, -лиш, недок. Пити. Я ж не п'яничка, щоб сама надудлитися (Четвер). Він згадує, що неодноразово дудлив пиво з однієї пляшки разом із Васею та Циркулем (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. дудлити — див. пити; пиячити Словник синонімів Вусика
  7. дудлити — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. дудлити — Дудлити, -лю, -лиш гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70. Словник української мови Грінченка