дуженько
ДУЖЕ́НЬКО, присл., розм. Те саме, що ду́же.
З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (Сам., II, 1958, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуженько — дуже́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- дуженько — Присл. до дуженький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуженько — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
- дуженько — Дуженько нар. ум. отъ дуже. Довольно сильно. Словник української мови Грінченка