дукарський
ДУКА́РСЬКИЙ, а, е, розм., заст. Прикм. до дука́р;
// Належний дукареві.
Годі дукарські ниви широкі Щирою груддю орати (Пісні та романси.., II, 1956, 287);
— Дукарську землю поділимо поміж бідних, бо такий закон (Ірчан, II, 1958, ЗО).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дукарський — дука́рський прикметник арх. Орфографічний словник української мови
- дукарський — -а, -е, розм., заст. Прикм. до дукар. || Належний дукареві. Великий тлумачний словник сучасної мови