1. Словник української мови в 11 томах

дульний

ДУ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що ду́ловий.

— До бою! — чути команду. Миттю знято чохли з дульного гальма, розведено в боки станини лафета (Рад. Укр., 19. XI 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дульний — ду́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дульний — -а, -е. Те саме, що дуловий. Великий тлумачний словник сучасної мови