1. Словник української мови в 11 томах

дуплистий

ДУПЛИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що дупла́стий.

Полковник Ничипір стояв під дуплистою вербою і милувався красою ..Дніпра (Ле, Наливайко, 1957, 396);

Там, під дуплистим пнем, була Франчина таємниця — партійна бібліотека (Чорн., Визвол. земля, 1959, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуплистий — дупли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуплистий — -а, -е. Те саме, що дупластий. Великий тлумачний словник сучасної мови