дурійка
ДУРІ́ЙКА, и, ж.
1. (Lolium temulentum). Однорічний бур’ян, що росте серед хлібних злаків і льону.
Дурійка засмічує овес, ячмінь, озиму та яру пшеницю.
2. діал. Дурман.
Надзорці, мов наївшись дурійки, бігали вулицями (Фр., V, 1951, 416).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурійка — дурі́йка: — вид бур'яну [53] — однорічна рослина з остистими квітами, росте в ячмені й вівсі, отруйний будяк [IV] — отруйна рослина (блекота) [V] Словник з творів Івана Франка
- дурійка — дурі́йка 1 іменник жіночого роду бур'ян дурі́йка 2 іменник жіночого роду дурман діал. Орфографічний словник української мови
- дурійка — жм. примха, дур, дурощі; (трава) дурман, блекота, дуриця. Словник синонімів Караванського
- дурійка — -и, ж. 1》 Однорічний бур'ян, що росте серед хлібних злаків і льону. 2》 діал. Дурман. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дурійка — див. пажитниця Універсальний словник-енциклопедія
- дурійка — ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор.. Словник синонімів української мови