дуст

ДУСТ, у, ч. Хімічний препарат у вигляді порошку, що використовується для знищення шкідливих комах.

Особливо добрі результати дає передпосівний обробіток насіння [конопель] 12-процентним дустом гексахлорану (Техн. культ., 1956, 161);

В боротьбі з шкідниками застосовували дворазове обпилювання дустом ДДТ (Колг. Укр., 3, 1959, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуст — дуст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дуст — -у, ч. Хімічний препарат у вигляді порошку, що використовується для знищення шкідливих комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуст — дуст: ◊ мішок ду́сту → мішок ●а ду́сту тобі́ товче́ного відповідь на неймовірні забаганки (лайка)||а дусту товченого не хочеш? ●а ду́сту товче́ного не хочеш? = а ду́сту тобі́ товче́ного (лайка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. дуст — (-у) ч.; крим. Самогон. СЖЗ, 38. Словник жарґонної лексики української мови