духовитий
ДУХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що духмя́ний.
Яблуко було духовите і ніжне, воно ховало в собі присмак щедрої осені (Коп., Тв., 1955, 260).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- духовитий — духови́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- духовитий — -а, -е, рідко. Те саме, що духмяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- духовитий — див. пахучий Словник синонімів Вусика
- духовитий — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Словник синонімів української мови
- духовитий — Духовитий, -а, -е Душистый, ароматный. Словник української мови Грінченка