душевність
ДУШЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до душе́вний 2.
Прийшов лист від Евеліни. Від нього віяло душевністю (Рибак, Помилка.., 1940, 293);
А дідусь.. ласкаво вуркотів, все вихваляючи його, мовляв, оце чоловік, одразу видать, що душевність має (Ваш, Надія, 1960, 222).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- душевність — душе́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- душевність — -ності, ж. Абстр. ім. до душевний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови