душевність

ДУШЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до душе́вний 2.

Прийшов лист від Евеліни. Від нього віяло душевністю (Рибак, Помилка.., 1940, 293);

А дідусь.. ласкаво вуркотів, все вихваляючи його, мовляв, оце чоловік, одразу видать, що душевність має (Ваш, Надія, 1960, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душевність — душе́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. душевність — -ності, ж. Абстр. ім. до душевний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови