душний
ДУ́ШНИЙ, а, е. Насичений випарами, які ускладнюють дихання.
З яру піднімався сизий душний туман… (Мирний, І, 1954, 319);
// З несвіжим, затухлим, нагрітим, важким для дихання повітрям.
Кирила повели аж на край міста.. Йшли довго душними вулицями, повними пилу (Коцюб., II, 1955, 209);
Десь грає [Арсен] зараз в душному, переповненому фойє кінотеатру (Дмит., Розлука, 1957, 31);
*Образно. Навіть у Любчиній невиразній фразі про друзів і ворогів ніби крилися натяки на тісну, душну атмосферу злочинств і змов… (Ле, Міжгір’я, 1953, 218);
// З високою температурою повітря, що насичене вологою (про пори року, частини доби і т. ін.).
Настало душне, гаряче літо (Н.-Лев., IV, 1956, 231);
Одного теплого, аж душного ранку Саїд спускався своїм конем з узгір’я (Ле, Міжгір’я, 1953, 125).
Значення в інших словниках
- душний — (про вологе повітря високої температури) задушливий, розм. парний, паркий. Словник синонімів Полюги
- душний — ду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- душний — (день) задушливий, варкий, паркий, парний, шкварний. Словник синонімів Караванського
- душний — -а, -е. Насичений випарами, які ускладнюють дихання. || З несвіжим, затхлим, нагрітим, важким для дихання повітрям. || З високою температурою повітря, що насичене вологою (про пори року, частини доби і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- душний — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Словник синонімів української мови