дюни
ДЮ́НИ, дюн, мн. (одн. дю́на, и, ж.). Піщані горби та пасма, які наносяться і пересуваються вітром.
Вітер постійно переносить пісок на великі віддалі, нагромаджуючи його в горби різної величини і форми. Такі піщані горби називаються дюнами (Фіз. геогр., 5, 1956, 110);
В кучугурах, в цих сипучих придніпровських дюнах.., випало бійцям загону Броннікова тримати бойовий рубіж (Гончар, Таврія.., 1957, 570);
// Взагалі нанесені вітром горби.
Од вітрових ударів тільки важко поскрипують снасті та зростають навкруги світло-сині снігові дюни (Кир., Вибр., 1960, 283);
*У порівн. Сніговії буремні, круті І замети сипучі, мов дюни, ..Все позаду, мов лютий кошмар (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дюни — дюн, мн. (одн. дюна, -и, ж.). Піщані горби та пасма, що наносяться і пересуваються вітром. || Взагалі нанесені вітром горби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дюни — дю́ни (нім. Dune, одн.) нанесені вітром піщані асиметричні горби, що утворюються на узбережжях морів, озер і великих річок; ¤ материкові Д. – див. бархани. Словник іншомовних слів Мельничука