1. Словник української мови в 11 томах

діадема

ДІАДЕ́МА, и, ж.

1. Вінець або пов’язка з дорогоцінними самоцвітами у верховних урядовців, жерців, що визначала їх сан.

[Гелен:] Ся діадема, сяя патериця — то знаки влади над всіма царями (Л. Укр., II, 1951, 300);

Пішли вперед брати-народи.. До сяйва праці і свободи Без плах, корон і діадем (Рильський, І, 1956, 236);

*У порівн. Все навкруги сповнене життя, молодості, краси. Величною діадемою синіють на обрії Високі Татри (Гончар, Зустрічі.., 1950, 41).

2. Жіноча дорогоцінна прикраса на зразок невеликої відкритої корони.

На голові у неї сяла діадема з усяких бриліантів [брильянтів] (Н.-Лев., IV, 1956, 37);

В чорній сукні, ..з одною діадемою в зачісці, Евеліна сиділа за столом, сувора і таємниче мовчазна (Рибак, Помилка.., 1956, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діадема — Діаде́ма: — тут: корона [55] Словник з творів Івана Франка
  2. діадема — діаде́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. діадема — -и, ж. 1》 Вінець або пов'язка з дорогоцінними самоцвітами у верховних урядовців, жерців, що визначала їх сан. 2》 Жіноча дорогоцінна прикраса на кшталт невеликої відкритої корони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діадема — діаде́ма (грец. διάδημα – головна пов’язка, вінець) 1. Пов’язка для голови у давньогрецьких жерців. 2. Вінець у князів і царів за середньовіччя – символ влади. 3. Жіноча дорогоцінна прикраса у вигляді невеликої відкритої корони. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. діадема — Декоративна пов'язка на голові з тканини або обруч з дорогоцінного металу; ознака королівської або священичої влади; використовувалась також як прикраса. Універсальний словник-енциклопедія
  6. діадема — I. КОРО́НА (коштовний головний убір — знак високої влади: королівської, царської тощо), ВІНЕ́ЦЬ, КОРУ́НА діал.; ДІАДЕ́МА (вінець або пов'язка з коштовними самоцвітами у верховних урядовців, жерців тощо). Словник синонімів української мови