1. Словник української мови в 11 томах

діброва

ДІБРО́ВА, и, ж. Листяний ліс на родючих грунтах, у якому переважає дуб.

Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Шевч., І, 1951, 6);

Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво.., 1956, 14);

*У порівн. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Н.-Лев., II, 1956, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Діброва — Дібро́ва прізвище Орфографічний словник української мови
  2. діброва — Листвяний ліс; ЖМ. дубняк, дубник, дубина, дубиння; пор. ЛІС. Словник синонімів Караванського
  3. діброва — -и, ж. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діброва — Аж до діброви чути ваші розмови. Голосно розмовляють. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. діброва — див. ліс Словник синонімів Вусика
  6. діброва — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. діброва — Дібро́ва, -ви; дібро́ви, дібро́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. діброва — Діброва, -ви ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. Словник української мови Грінченка