діва
ДІ́ВА, и, ж., заст., поет. Дівчина.
— Не думай, що були [у пеклі] чиновні… Се діви чесні, непорочні, Яким спідниці не дуло (Котл., І, 1952, 150);
— Це не есесівець, а орлеанська діва, — глузливо зауважив француз (Загреб., Європа 45, 1959, 451);
*У порівн. Панна Анеля, в білім капоті, ..як євангельська діва, сунеться тихо повз довгий стіл (Коцюб., II, 1955, 252).
Стара́ ді́ва — про немолоду жінку, яка не була замужем.
Одностайність, із якою вони [студентки] зневажали проблеми кохання й висвітлювали чоловічу стать, створила їм.. сумну славу «старих дів» (Ю. Янов., II, 1954, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Діва — Ді́ва іменник жіночого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
- діва — -и, ж., поет., уроч. Дівчина. Діва Марія. Пресвята Діва. Сузір'я Діви. Стара діва — про немолоду, але незайману жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діва — див. дівиця Словник чужослів Павло Штепа
- діва — див. дівчина Словник синонімів Вусика
- діва — ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКА розм., ДІВУ́ЛЯ фам., ДІВА́ХА зневажл., ДІВЧИ́ЩЕ зневажл., ДІВЧИ́СЬКО перев. зневажл., ДІВЧИ́НОНЬКА пестл., ДІВЧА́ пестл., ДІ́ВА заст., поет., ДІВИ́ЦЯ заст., фольк., ірон., ЧЕЛЯДИ́НА діал. Словник синонімів української мови