1. Словник української мови в 11 томах

дівчатко

ДІВЧА́ТКО, а, с., розм. Маленьке дівча.

[Xлопець:] Вона була тоді таким смішним, завжди кудлатим дівчатком (Л. Укр., II, 1951, 99);

Тримаючись за кузов і щільно притулившись одна до одної, стоять п’ятеро юних дівчат, ще майже дівчаток (Довж., II, 1959, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівчатко — дівча́тко іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дівчатко — -а, с., розм. Маленьке дівча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дівчатко — див. дитина; дівчина Словник синонімів Вусика
  4. дівчатко — ДІ́ВЧИНКА (дитина жіночої статі), ДІ́ВЧИНА рідше, ДІВЧА́ пестл., ДІВЧА́ТКО пестл., ДІВЧИ́СЬКО розм., ДІВЧУ́Р діал. Дівчинка.., як та квіточка, розпукується; таке славне дитяточко, веселе й здорове, на пречудо!... Словник синонімів української мови
  5. дівчатко — Дівча́, -ча́ти с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Св. Мр. V. 39. Грин. ІІІ. 176. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Мет. 41. ум. дівчатко, дівчатонько, дівчаточко. мн. дівчата, дівчатка, дівчатонька, дівчаточка. Словник української мови Грінченка