1. Словник української мови в 11 томах

дівчище

ДІВЧИ́ЩЕ, а, ж. Збільш. до ді́вка 1.

Ач, яка здоровенна дівчище (Сл. Гр.);

— Мала вона свій розум у голові, але затовкли.. Господи, що тота дівчище не натерпілася за свій вік (Фр., 1, 1955, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівчище — дівчи́ще іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дівчище — -а, ж. Збільш. до дівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дівчище — див. дівчина Словник синонімів Вусика
  4. дівчище — ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКА розм., ДІВУ́ЛЯ фам., ДІВА́ХА зневажл., ДІВЧИ́ЩЕ зневажл., ДІВЧИ́СЬКО перев. зневажл., ДІВЧИ́НОНЬКА пестл., ДІВЧА́ пестл., ДІ́ВА заст., поет., ДІВИ́ЦЯ заст., фольк., ірон., ЧЕЛЯДИ́НА діал. Словник синонімів української мови
  5. дівчище — Дівчище, -щі ж. ув. отъ дівка. Словник української мови Грінченка