1. Словник української мови в 11 томах

дігтярний

ДІГТЯ́РНИЙ, а, е. Прикм. до дьо́готь.

— Онде, біля дігтярної лавки стоїть [вартовий] (Кв.-Осн., II, 1956, 17);

Не та пішла тепер молодь.. Важко було уявити собі будь-кого з них під хатою Вутаньки.. з дігтярним квачем у руці (Гончар, І, 1954, 510);

// Вигот. з дьогтю; який має домішки дьогтю.

— Це краще за мед, — сказала жартома тьотя Клава. — Це дігтярна мазь (Хижняк, Тамара, 1959, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дігтярний — дігтя́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дігтярний — -а, -е. Прикм. до дьоготь. || Вигот. з дьогтю; який має домішки дьогтю. Великий тлумачний словник сучасної мови