дійниця
ДІЙНИ́ЦЯ, і, ж. Спеціальний посуд, у який доять молоко.
Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову (Коцюб., І, 1955, 64);
Одарка накрила фартушком повну дійницю молока і пішла до хати (Воскр., Весна.., 1939, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дійниця — дійни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дійниця — -і, ж. Спеціальний посуд, що в нього доять молоко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дійниця — ДІЙНИ́ЦЯ (посуд, у який доять молоко), СКОПЕ́ЦЬ діал. Прийшли доярки.. і, розібравши дійниці, стали доїти корів (Григорій Тютюнник); Стовпилися (корови) разом коло сіняних дверей, чекаючи, аж прийде черга на кожду.. віддати в чистий скопець свій цілоденний запас молока (І. Франко). Словник синонімів української мови
- дійниця — Дійни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)