ділечко

ДІ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш. —нестл. до ді́ло 1, 2.

В мене горе не якеє, Ой, да в мене горе великеє! З горя ніженьки не ходять, Ой, да в мене ділечка не роблять (Укр.. лір. пісні, 1958, 562);

Мала [Ганна Безсмертна] ту неймовірну делікатність селянської душі, яка завжди у всьому стримувала себе, окрім ділечка (Стельмах, Правда.., 1961, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ділечко — ді́лечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ділечко — -а, с. Зменш.-пестл. до діло 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ділечко — Ділечко, -ка с. ум. отъ діло. Словник української мови Грінченка