дітоньки
ДІ́ТОНЬКИ, ньок, мн. (рідко одн. ді́тонька, и, ж.). Пестл. до ді́ти¹, 1, 2 і дити́на 1, 2.
Ой повій же, вітре, з мої [моєї] сторононьки Та скажи, що роблять дрібнії дітоньки! (Нар. лірика, 1956, 109);
[Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Укр., III, 1952, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дітоньки — ді́тоньки́ множинний іменник, істота рідко Орфографічний словник української мови
- дітоньки — -ньок, мн. (рідко одн. дітонька, -и, ж.). Пестл. до діти I 1), 2) і дитина 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дітоньки — див. дитина Словник синонімів Вусика
- дітоньки — Дітоньки́, -ньо́к, -нька́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)