діяльний

ДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який виявляє енергію, силу, завзяття; здатний до кипучої діяльності.

З кабінету вискочив Євген Вікторович. Заклопотаний, діяльний (Ле, Міжгір’я, 1953, 184);

Тепер Гриць був зовсім не тим діяльним і жвавим хлопчиною, яким ми зустрічали його біля Червоної Казарми (Збан., Ліс. красуня, 1955, 35);

// Який перебуває майже безперервно в русі.

Особливо діяльні в літній час птахи (Київ. пр., 15.УІ 1951, 4).

2. Сповнений активної діяльності.

Мене гнітить сіре одноманітне життя, а мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного (Коцюб., II, 1955, 435);

// Сповнений бажання практично діяти.

Близькість Лесі Українки до марксистських гуртків того часу, пильний і діяльний інтерес її до творів класиків марксизму, творче служіння трудовому народові — загальновідомі (Рильський, III, 1955, 118);

Змінюється весь дух його [М. Рильського] творчості: колишня споглядальність, самозаглибленість поступається місцем діяльному прагненню допомогти своїм словом революційному перетворенню світу (Іст. укр. літ., II, 1956, 127).