діячка

ДІЯ́ЧКА, и, ж. Жін. до дія́ч.

[Клавдія:] Яка б з мене була діячка, коли б я не вчилася в Лесі (Сміл., Черв. троянда, 1955, 41);

Вона [М. Заньковецька] була не тільки чудовою актрисою, не тільки розумною вихователькою театральної молоді, але й громадською діячкою, яка послідовно боролася за реалізм і демократизм у театрі (Рильський, III, 1956, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діячка — дія́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діячка — -и. Жін. до діяч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діячка — Дія́чка, -чки, -чці; -я́чки, -я́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)