1. Словник української мови в 11 томах

дієприслівниковий

ДІЄПРИСЛІВНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до дієприслі́вник.

∆ Дієприслівнико́вий зворо́т — сполучення, що складається з дієприслівника, пояснювальних і залежних від нього слів.

Дієприслівникові звороти після сполучників і, та виділяються комами (Худ. чит.., 1955, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієприслівниковий — дієприслівнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дієприслівниковий — -а, -е. Прикм. до дієприслівник. Дієприслівниковий зворот — сполучення, що складається з дієприслівника, пояснювальних і залежних від нього слів. Великий тлумачний словник сучасної мови