1. Словник української мови в 11 томах

евакуювати

ЕВАКУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і рідко ЕВАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати евакуацію (у 1 знач.).

Поранених евакуювали в тил (Жур., Вечір.., 1958, 259);

Завдяки турботам партії й уряду вдалося своєчасно евакуювати з Києва переважну більшість рукописних фондів Інституту літератури (Рад. літ-во, 5, 1957, 28);

// розм. Вивозити, відправляти кого-небудь кудись.

Заболіло в мене серце, і мене евакували в Святошино в санаторій (Вас., IV, 1960, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евакуювати — евакуюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. евакуювати — -юю, -юєш і рідко евакувати, -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Проводити, здійснювати евакуацію (у 1 знач.). || розм. Вивозити, відправляти кого-небудь кудись. 2》 Відкачувати газ з ампули, що містить тверду речовину перед запаюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. евакуювати — ЕВАКУЮВА́ТИ див. евакуйо́вувати. Словник української мови у 20 томах