евкаліпт
ЕВКАЛІ́ПТ, а, ч. Вічнозелене швидкоростуче дерево родини миртових, деревина та листя якого використовуються в промисловості та медицині.
В австралійських саванах пануючими деревами є могутні евкаліпти і трав’яні дерева (Фіз. геогр., 5, 1956, 142);
Евкаліптам жарко — роздягаються, скидають з себе кору, і вона лежить тут же, під деревами, мов одяг на пляжі (Руд., Остання шабля, 1959, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- евкаліпт — евкалі́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- евкаліпт — [еиyкал’іпт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іy Орфоепічний словник української мови
- евкаліпт — -а, ч. Вічнозелене швидкоросле дерево родини миртових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- евкаліпт — евкалі́пт (від грец. εΰ – добре і καλυπτός – вкритий) рід австралійських деревних або кущових рослин родини миртових. Багато видів культивують. З листя добувають ефірну олію, деревина ціниться як будівельний матеріал, кору використовують як дубитель. Словник іншомовних слів Мельничука
- евкаліпт — Вічнозелене дуже швидкоросле дерево (вис. до 150 м) або кущ; бл. 500 видів; росте в Австралії і Полінезії; вирощують задля цінної деревини; листя містять ефірну олію, застосовують у косметиці, медицині й техніці; єдиний корм коал. Універсальний словник-енциклопедія