еврика
Е́ВРИКА, виг. Уживається при вираженні радості, задоволення з приводу якого-небудь відкриття, виникнення вдалої думки і т. ін.
[Микола:] Еврика! Любо! Знайшов формулу! .. Тепер я знаю, в чім річ! Дивись сюди! (Пише на дошці математичну формулу) (Мик., І, 1957, 470).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еврика — е́врика вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- еврика — див. геврика Словник чужослів Павло Штепа
- еврика — виг. 1》 Вигук, що його приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив основний закон гідростатики. 2》 Уживається для вираження радості, задоволення з приводу якого-небудь відкриття, виникнення вдалої думки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еврика — е́врика (грец. εΰρηκα – я знайшов) 1. Вигук, який приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив основний закон гідростатики (закон Архімеда). 2. Переносно – вигук радості з приводу вдалого розв’язання задачі, виникнення ідеї, нової думки. Словник іншомовних слів Мельничука
- еврика — Е́врика (гр., я винайшов), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- еврика — рос. "эврика' (англ. "EURACA", European Research Coordination Agency) — спільна програма західноєвропейських країн в галузі наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок. Заснована у 1985р. 19 країнами. Eкономічна енциклопедія