еге-ге

ЕГЕ-ГЕ́, ЕГЕ́-ЕГЕ́, виг., розм. Те саме, що еге́².

— Еге-ге! Я думав, що ви тут доглядаєте? А ви спати! (Мирний, IV, 1955, 319);

— Еге-ге, — сказав Іван Антонович. — Бачу, ви, Хаєцький, погано зрозуміли свої командирські функції (Гончар, III, 1959, 310);