1. Словник української мови в 11 томах

егоїстка

ЕГОЇ́СТКА, и, ж. Жін. до егої́ст.

— Яка вона підла! Яка черства егоїстка! — думала Софія (Л. Укр., III, 1952, 538);

Вона була егоїсткою і звикла, щоб все на світі робилося для неї (Собко, Граніт, 1937, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. егоїстка — егої́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. егоїстка — -и. Жін. до егоїст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. егоїстка — Егої́стка, -тки, -тці; -ї́стки, -ї́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)