екати
Е́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, повторювати «е».
Він екав та мекав на трибуні (Козл., Ю. Крук, 1957, 381);
— Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові. — А ти не екай мені перед генералом! (Довж., Зач. Десна, 1957, 329).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me