1. Словник української мови в 11 томах

еквілібристика

ЕКВІЛІБРИ́СТИКА, и, ж.

1. Жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця робити складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу при нестійких положеннях тіла.

Під керівництвом кваліфікованих майстрів наполегливо оволодівають [юні ентузіасти] мистецтвом акробатики, еквілібристики, жонглювання (Рад. Укр., 11. II 1965, 3).

2. перен., ірон. Уміння дуже легко влаштовуватися, лавірувати за різних обставин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еквілібристика — еквілібри́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еквілібристика — -и, ж. 1》 Жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця робити складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу за нестійких положень тіла. 2》 перен., ірон. Уміння дуже легко влаштовуватися, лавірувати за різних обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еквілібристика — еквілібри́стика (від лат. aequilibritas – рівновага) 1. Жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця робити складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу при нестійких положеннях тіла (на канаті, кулі). 2. Переносно – вміння дуже легко влаштовуватися, лавірувати за різних обставин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. еквілібристика — Еквілібри́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)