1. Словник української мови в 11 томах

екскурсант

ЕКСКУРСА́НТ, а, ч. Учасник екскурсії (у 1 знач.).

З’явились [у Щавниці ] на часок мадьярські студенти-екскурсанти (Н.-Лев., II, 1956, 395);

Спочатку екскурсанти трималися однієї групи, а потім.. почали розділятися: хто до коней, хто до овець, а хто цікавився птахофермою (Чорн., Потік… 1956, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екскурсант — екскурса́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. екскурсант — (учасник екскурсії) турист, мандрівник, як ім. подорожній; (у музеї) відвідувач, глядач, оглядач. Словник синонімів Караванського
  3. екскурсант — -а, ч. Учасник екскурсії (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екскурсант — Мандрика, мандрівник Словник чужослів Павло Штепа
  5. екскурсант — Екскурса́нт, -та; -са́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)