1. Словник української мови в 11 томах

екслібрис

ЕКСЛІ́БРИС, а, ч. Художньо оформлений ярлик, що наклеюється на внутрішній стороні обкладинки книжки і вказує на її власника.

Майже кожна книжка — це мистецький витвір з складним комплексом художнього оформлення, в якому неабияке місце посідає екслібрис — книжковий знак, хоча він і не є обов’язковим елементом (Вітч., 9, 1963, 194);

Екслібрис — не тільки ознака власності, а й декоративний елемент, окраса книги (Знання.., 2, 1966, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екслібрис — екслі́брис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екслібрис — -а, ч. Художньо оформлений ярлик, що наклеюється на внутрішньому боці обкладинки книжки і вказує на її власника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екслібрис — Власнокнижковка Словник чужослів Павло Штепа
  4. екслібрис — • екслібрис (лат. ex libris — із книг) - книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, на якій вказано, кому належить книжка. Попередники... Українська літературна енциклопедія
  5. екслібрис — екслі́брис (лат. exlibris, букв. – з книг) книжковий знак, який наклеюють на зворотний бік обкладинки; художньо виконана етикетка з позначенням імені власника книг. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. екслібрис — Знак власника книжки з його прізвищем або назвою організації, звичайно у формі картки, приклеєної до внутрішньої сторони обкладинки, часто оздоблений графічною композицією; використовується з кін. XV ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. екслібрис — Екслі́брис, -са; -риси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)