експериментатор

ЕКСПЕРИМЕНТА́ТОР, а, ч. Той, уто проводить експеримент (у 1 знач.)

І. П. Павлов був талановитим експериментатором, який запропонував зовсім нові методи фізіологічного дослідження (Метод. викл. анат.., 1955, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експериментатор — експеримента́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. експериментатор — див. ДОСЛІДНИК. Словник синонімів Караванського
  3. експериментатор — -а, ч. Той, хто проводить експеримент (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. експериментатор — Дослідувач, дослідник Словник чужослів Павло Штепа
  5. експериментатор — Експеримента́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)