1. Словник української мови в 11 томах

експропріювати

ЕКСПРОПРІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. Піддавати експропріації.

Артилерист розповідав про те, як їх дивізіон.. допоміг селянам оцей самий маєток експропріювати (Головко, II, 1957, 541);

Гроші на це [допомогу злидарям] він [Г. І. Котовський] експропріював у поміщиків та в царській скарбниці (Смолич, V, 1959, 29);

Громадянська війна насильно експропріює, відразу і насамперед, банки, фабрики, залізниці, великі сільськогосподарські маєтки і т. д. (Ленін, 23, 1950, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експропріювати — експропріюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. експропріювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. Піддавати експропріації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. експропріювати — Вивласнювати, вивласнити, повивласнювати, привласнювати, привласнити, попривласнювати, відбирати, відібрати, повідбирати, див. соціялізувати, націоналізувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. експропріювати — Експропріюва́ти, -рію́ю, -рію́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)