екстраординарний
ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний.
Сказати щось було конче потрібно, щоб якимсь способом неначе звести на буденщину екстраординарний прикрий казус (Смолич, Мир.., 1958, 17);
Поява її [артистки Базарової] в нашій трупі була зовсім екстраординарною (Збірник про Кроп., 1955, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екстраординарний — екстраордина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- екстраординарний — (випадок) винятковий, незвичайний, феноменальний, особливий; (захід) спеціяльний; (професор) позаштатний. Словник синонімів Караванського
- екстраординарний — -а, -е. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екстраординарний — Надзвичайний Словник чужослів Павло Штепа
- екстраординарний — екстраордина́рний (від лат. extraordinarius – надзвичайний, незвичайний) винятковий, рідкісний. Протилежне – ординарний. Словник іншомовних слів Мельничука
- екстраординарний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст. Словник синонімів української мови
- екстраординарний — Екстраордина́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)