екстраординарний

ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний.

Сказати щось було конче потрібно, щоб якимсь способом неначе звести на буденщину екстраординарний прикрий казус (Смолич, Мир.., 1958, 17);

Поява її [артистки Базарової] в нашій трупі була зовсім екстраординарною (Збірник про Кроп., 1955, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстраординарний — екстраордина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. екстраординарний — (випадок) винятковий, незвичайний, феноменальний, особливий; (захід) спеціяльний; (професор) позаштатний. Словник синонімів Караванського
  3. екстраординарний — -а, -е. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екстраординарний — Надзвичайний Словник чужослів Павло Штепа
  5. екстраординарний — екстраордина́рний (від лат. extraordinarius – надзвичайний, незвичайний) винятковий, рідкісний. Протилежне – ординарний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. екстраординарний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. екстраординарний — Екстраордина́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)