1. Словник української мови в 11 томах

екстреміст

ЕКСТРЕМІ́СТ, а, ч., книжн. Прихильник екстремізму.

Вінцем агресивності й розбою ізраїльських екстремістів є червнева агресія проти ОАР, Сірії та Іорданії (Ком. Укр., 9, 1967, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстреміст — екстремі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. екстреміст — -а, ч. Прихильник екстремізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екстреміст — екстремі́ст прихильник екстремізму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. екстреміст — Екстремі́ст, -та; -мі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)