електродриль

ЕЛЕКТРОДРИ́ЛЬ, я́, ч. Механізм для свердління отворів, що приводиться в рух електродвигуном.

Під час роботи електродриль тримають за ручки обома руками і встановлюють його так, щоб центр свердла точно збігався з наміченим центром майбутнього отвору (Слюс. справа, 1957, 193);

Русанов стояв біля верстата з лещатами і електродрилем, свердлив дірку в грубій залізній балці (Собко, Стадіон, 1954, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електродриль — електродри́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. електродриль — -я, ч. Механізм для свердління отворів, що приводиться в рух електродвигуном. Великий тлумачний словник сучасної мови