електрокардіографія
ЕЛЕКТРОКАРДІОГРА́ФІЯ, ї, ж. Метод клінічного дослідження функціонального стану серця, оснований на графічній реєстрації електричних імпульсів, які виникають у серцевому м’язі під час його роботи.
Електрокардіографія дедалі дістає все ширшого застосування в експериментальних дослідженнях (Фізіол. ж., II, 1, 1956, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електрокардіографія — електрокардіогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- електрокардіографія — -ї, ж. 1》 Розділ кардіології, що вивчає механізми електричної активності серця. 2》 Метод клінічного дослідження функціонального стану серця, оснований на графічній реєстрації електричних імпульсів, які виникають у серцевому м'язі під час його роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електрокардіографія — електрокардіогра́фія (від електро... і кардіографія) графічний запис електричних потенціалів, що виникають у серцевому м’язі під час його роботи, за допомогою електрографа. Застосовують для діагностики захворювань серцево-судинної системи. Словник іншомовних слів Мельничука
- електрокардіографія — Метод дослідження діяльності серця, базований на реєстрації електричних потенціалів, викликаних протіканням функціональних струмів (біострумів) у серцевому м'язі; дає можливість оцінити стан провідної системи серця... Універсальний словник-енциклопедія