електролітичний
ЕЛЕКТРОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е, хім. Прикм. до електро́ліз.
Розпад електролітів на іони під дією розчинника дістав назву електролітичної дисоціації, або іонізації (Заг. хімія, 1955, 230);
Електролітичний метод;
// Зробл., здобутий шляхом електролізу.
Лабораторія [заводу «Запоріжсталь»] допомогла освоїти технологію електролітичного лудіння жерсті (Наука.., 9, 1956, 2);
Електролітична мідь;
// Признач. для проведення електролізу.
Підготовлений до покриття предмет занурюють в електролітичну ванну з розчином відповідної солі і сполучають його з негативним полюсом джерела струму (Нариси розв. прикл. електр.., 1957,124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електролітичний — електроліти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- електролітичний — Электролитический — electrolytic — elektrolytisch — пов'язаний з наявністю електролізу, його застосуванням; Е — на д и с о ц і а ц і я розпад молекул електролітів на йони при розчиненні їх у полярному розчиннику; Е — на в а н н а посудина з розчином, в якій поводять електроліз. Гірничий енциклопедичний словник
- електролітичний — -а, -е, хім. Прикм. до електроліз. Електролітичний метод. || Зробл., здобутий шляхом електролізу. Електролітична мідь. || Признач. для проведення електролізу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електролітичний — електроліти́чний пов’язаний з наявністю електролізу, його застосуванням; ¤ е-на дисоціація – розпад молекул електролітів на іони при розчиненні їх у полярному розчиннику; ¤ е-на ванна – посудина з розчином, в якій провадять електроліз. Словник іншомовних слів Мельничука