електролічильник
ЕЛЕКТРОЛІЧИ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, що обліковує витрачену електричну енергію.
Електролічильник — це вимірювальний прилад, за показами якого провадять грошові розрахунки (Монтаж і ремонт.., 1956. 153);
Зупинився [Мартинов] на хвилину перед дошкою електролічильника. За склом причаїлися цифри (Донч., 1, 1956, 377).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електролічильник — електролічи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- електролічильник — -а, ч. Прилад, що веде облік витраченої електричної енергії. Великий тлумачний словник сучасної мови