електротехніка
ЕЛЕКТРОТЕ́ХНІКА, и, ж. Наука нро електромагнітні явища та практичне використання їх у народному господарстві та побуті.
На основі цього вчення [про електричні явища] створились широкі технічні галузі знання — електротехніка і радіотехніка (Фізика, II, 1957, 81);
Він.. добре знав електротехніку (Кучер, Трудна любов, 1960, 447).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електротехніка — електроте́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- електротехніка — Электротехника — electrical engineering — Elekrotechnik — наука про електромагнітні явища та використання їх для практичних цілей; галузь техніки, що здійснює застосування електрики у виробництві, побуті тощо. У галузі енергетики... Гірничий енциклопедичний словник
- електротехніка — -и, ж. Наука про електромагнітні явища та практичне використання їх у народному господарстві та побуті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електротехніка — електроте́хніка (від електро... і техніка) наука про електромагнітні явища та використання їх для практичних цілей; галузь техніки, що здійснює застосування електрики в народному господарстві, побуті, медицині тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- електротехніка — Електроте́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)