елементний

ЕЛЕМЕ́НТНИЙ, а, е.

1. хім. Прикм. до елеме́нт 1.

2. Який вигот. елементи (у 6 знач.).

Виробництво малогабаритних ртутно-цинкових елементів освоїв Єлецький елементний завод (Рад. Укр., 25.11 1965, 1);

// Побудований на використанні енергії елемента (у 6 знач.).

При елементному способі [обігрівання парників] провідником електроенергії є дріт із сталі, заліза, нікеліну чи іншого металу (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957. 23).