елеутерокок

ЕЛЕУТЕРОКО́К, а, ч. Далекосхідна кущова рослина родини аралієвих; корінь використовується в медицині як тонізуючий засіб, для лікування неврозів тощо.

Численні дослідження препаратів коренів елеутерокока на людях засвідчили його високу ефективність (Наука.., 7, 1973, 54);

Близький родич женьшеня елеутерокок налічує коло 15 видів (Рад. Укр., 14.У 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елеутерокок — елеутероко́к іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. елеутерокок — -а, ч. Далекосхідна кущова рослина родини аралієвих; корінь використовується в медицині як тонізуючий засіб, для лікування неврозів тощо; настій із цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. елеутерокок — елеутероко́к (від грец. έλεΰθερος – вільний і κόκκος – кісточка, зернина) кущова рослина родини аралієвих. Поширений в Східній Азії. Корінь використовують у медицині як тонізуючий засіб для лікування неврозів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука