елодея
ЕЛОДЕ́Я, ї, ж. Водяна рослина з довгими, зануреними у воду стеблами та дрібними, зібраними в кільця листками; засмічує ставки й водоймища; водяна чума.
Особливо багато поїдають вони [дикі качки] м’якої водної рослинності — ряски, елодеї та ін. (Птахівн., 1955, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елодея — елоде́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- елодея — -ї, ж. Водяна рослина з довгими, зануреними у воду стеблами та дрібними, зібраними в кільця листками: засмічує ставки й водоймища; водяна чума. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елодея — елоде́я (від грец. ελωδης – болотяний) рід водяних трав’янистих рослин родини жабурникових. Поширені у прісноводних водоймах Північної і Південної Америки. В СРСР занесені 2 види. Подекуди перешкоджає судноплавству. Інша назва – водяна чума. Словник іншомовних слів Мельничука
- елодея — Водяна рослина родини жабурникових, поширена у прісноводних водоймах Пн. і Пд. Америки; 5 видів; в Україні один вид — е. канадська, з невеличкими листочками в околичках; подекуди внаслідок масового розмноження перешкоджає судноплавству; акваріумна рослина. Універсальний словник-енциклопедія