1. Словник української мови в 11 томах

емансипований

ЕМАНСИПО́ВАНИЙ, а, е, книжн.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до емансипува́ти.

2. прикм. Який дістав емансипацію.

[Олесь] Досвітній створив [у повісті «Гюлле»] чудовий прообраз емансипованої жінки Сходу, що зриває паранджу з очей, прагне світла, рівності й поваги до своєї особи (Рад. літ-во, 3, 1967, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емансипований — емансипо́ваний 1 дієприкметник від: емансипувати емансипо́ваний 2 прикметник який дістав емансипацію Орфографічний словник української мови
  2. емансипований — -а, -е, книжн. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до емансипувати. 2》 прикм. Який дістав емансипацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емансипований — Емансипо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)