емоційний

ЕМОЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який виражає емоції, насичений ними.

Деякі слова у пожовтневій мові змінили емоційне забарвлення, яке вони мали в дожовтневій мові (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 37);

Не витримавши емоційної промови Малецької, захлинувся від кашлю та сміху Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 134);

//Який викликає емоції.

Кращою стороною твору [О. Бердника «Шляхи титанів»] є вміння автора переконливо змальовувати подробиці фантастичних явищ, справляючи бажаний емоційний вплив на читача (Вітч., 2, 1961, 161).

2. Який легко збуджується, швидко реагує на що-небудь; нестриманий.

Цілеспрямовані, емоційні натури лякає не сама небезпека, що відчутно висить у них над головою, а невідомість, чекання небезпеки (Руд., Остання шабля, 1959, 518).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емоційний — емоці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. емоційний — (світ) |по|чуттєвий, емоціональний; (- зустріч) сердечний, теплий; (струс) душевний, психічний; (- натуру) нестриманий, запальний, пристрасний, перечулений. Словник синонімів Караванського
  3. емоційний — -а, -е. 1》 Який виражає емоції, насичений ними. || Який викликає емоції. Емоційна анестезія — заціпеніння, зникнення емоцій, понижена чутливість до зовнішнього світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. емоційний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  5. емоційний — емоці́йний 1. Викликаний емоціями; той, що виявляє емоції. 2. Легко збуджуваний, нестриманий. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. емоційний — ЕМОЦІ́ЙНИЙ (який виражає емоції, насичений ними), ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, АФЕКТИ́ВНИЙ. Мелодійністю, емоційним звучанням вірші В. Сосюри близькі до української народної пісні (з підручника); — О, Маріям!... Словник синонімів української мови
  7. емоційний — Емоці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)