1. Словник української мови в 11 томах

емпіріомонізм

ЕМПІРІОМОНІ́ЗМ, у, ч. Реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку XX ст., що є різновидністю емпіріокритицизму.

Після перших статей — більш-менш нейтральних — від Богданова надійшла стаття, в якій він явно намагався обернути робітничу газету в знаряддя пропаганди не марксизму, а свого емпіріомонізму (Ленін, 20, 1950, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпіріомонізм — емпіріомоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. емпіріомонізм — -у, ч. Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку 20 ст., що був різновидом емпіріокритицизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпіріомонізм — емпіріомоні́зм (від грец. έμπειρια – досвід і монізм) суб’єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку 20 ст., що зводив фізичне до психічного; різновидність емпіріокритицизму. Словник іншомовних слів Мельничука